Розмова з учнями про учнів з особливими освітніми потребами

    


 

  • Не виявляйте зневагу до дітей з ООП (особливими освітніми потребами). Не говори: «Ти не зможеш», «Тобі не зрозуміти», «Ти довго виконуєш» тощо. Виявляй терпимість.
  • Діти з ООП з одного боку, часто потребують допомоги та підтримки, але з іншого боку - не просять її. Чимало дітей болісно сприймають таку допомогу, вважаючи, що вона принижує їх і підкреслює їхні вади (навіть якщо ти намагався допомогти щиро, від душі). Тому якщо ти надаєш допомогу, то навчися робити так, щоб вона не була нав`язливою і її сприймали як природну поведінку.
  • Більше розповідай таким дітям про свої захоплення, інтереси. Часто саме однолітки для них є основним джерелом пізнання навколишнього світу з питань психології, педагогіки, соціології.
  • Умій чути таких дітей. Вони багато на чому знаються краще, бо більше часу проводять за книгами, дивляться пізнавальні передачі.
  • Якщо ти спілкуєшся з однолітком, у якого поганий слух, то не треба голосно кричати або активно жестикулюввати. Пам`ятай, що такі діти зазвичай добре зчитують по губах, тому простеж, щоби під час вашої розмови ви перебували один навпроти одного. Буває так, що у таких дітей краще чує праве або, навпаки, ліве вухо. Тоді старайся ближче стояти з відповідного боку. Не треба говорити з такою дитиною як із маленькою, це сильно ображає.
  • Якщо твій однокласник чи ровесник заікається або не вимовляє окремі звуки, це не повинно бути причиною його ізолювання. Сприймай це спокійно, не виправляй його (для цього, зрештою, є педагоги і логопеди). Не показуй свого роздратування.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

НУШ 1-2 клас Профілактика булінгу Заняття

НУШ Безпечний інтернет Казка про черепашку

НУШ Дидактична гра для дітей з особливими потребами