"Будуємо майбутнє разом" профілактика конфліктів та правопорушень
«Будуємо майбутнє разом»:
програма профілактики конфліктів та правопорушень серед учнівської молодінавчально-методичний посібник для фахівців
Розроблено та надруковано за підтримки
Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні
Київ – 2016 р.
Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні
Київ – 2016 р.
Модуль 1. Права та обов'язки.
Мета: формування необхідних знань, умінь та навичок для свідомого вибору підлітками і молодими людьми - учасниками занять - правослухняної моделі поведінки.
Тривалість - 2 год.
Заняття 1. Права дитини та людини
Заняття 2. Як захистити свої права
Заняття 3. Негативні соціальні явища та їх подолання
Заняття 4. Ти і закон
Зяняття 5. Ти і поліція
Заняття 1. Права людини та дитини
Мета: ознайомити учасників з програмою, сприяти налаштуванню їх на активну участь; надати інформацію щодо сутності прав людини і дитини.
Загальна тривалість: 2 год 00 хв.
План:
- Привітання та презентація програми (10 хв)
- Вправа на знайомство «Три слова про себе» (10 хв)
- Правила (15 хв)
- Вправа «Візитна картка» (10 хв)
- Обговорення «Права людини» (5 хв)
- Інформаційне повідомлення «Цікаві факти про історію формування прав дитини» (10 хв)
- Вправа «Яке це право?» (10 хв)
- Вправа «Пазл прав» (15 хв)
- Вправа «Що я знаю про свої права?» (20 хв)
- Підбиття підсумків заняття (5 хв)
- Домашнє завдання (5 хв)
- Ритуал прощання «Аплодисменти» (5 хв)
Хід проведення заняття
1. Привітання та презентація програми
Мета: привітати учасників, оголосити тему Модуля 1 Програми, налаштувати на активну участь у занятті.
Час: 10 хв.
Ресурси: аркуші для фліпчарту за назвою теми та привітанням учасників.
Хід проведення:
Тренер представляється в групі і знайомить учасників із цілями програми, часом та місцем проведення.
Тренер звертається до учасників:
«Доброго дня. Мене звати…, мого колегу звати… [якщо тренери працюють удвох]. Ми будемо зустрічатися з вами на групових заняттях в рамках Програми «Будуємо майбутнє разом». Під час занять нам необхідно здійснити захопливу подорож у світ людської поведінки та стосунків між людьми. У результаті ви навчитесь розуміти себе і оточуючих, управляти своїми почуттями та знаходити вихід із важких життєвих ситуацій. Ми разом з вами спільно будемо працювати так, щоб нам було цікаво та час був проведений з користю. Бачите, яка виходить взаємна відповідальність? І від того, як ми цю відповідальність розподілимо, залежить, яке враження залишиться у нас від занять та спілкування один з одним».
До уваги тренера!
У разі, якщо Програма проводиться з неповнолітніми, які вже перебувають у конфлікті із законом, повідомляти учасникам, що вони будуть брати участь у програмі в цілях корекції поведінки, помилково, оскільки з їх боку виникатиме опір. Не варто зрощувати в учасників відчуття себе в ролі правопорушника. Насамперед – це діти, які потрапили у такі обставини, що призвели до конфлікту із законом. Наша мета – допомогти їм подолати ці обставини та сформувати стійку позицію щодо законослухняної поведінки.
2. Вправа на знайомство «Три слова про себе»
Мета: познайомити учасників один з одним, створити дружню атмосферу для подальшої роботи в групі.
Час: 10 хв.
Хід проведення:
Тренер звертається до учасників групи:
«Перед тим, як почати працювати, нам необхідно познайомитися один з одним, але це ми будемо робити дещо у незвичній формі. Кожен учасник по черзі має назвати своє ім’я та описати себе трьома словами. Наприклад: «Мене звати Катя, я весела, креативна та життєрадісна».
До уваги тренера!
Учасникам може бути складно почати вправу самостійно, тому тренер першим презентує себе, а далі всі учасники по колу виконують завдання. Другий тренер завершує вправу, презентуючи себе.
3. Правила
Мета: ознайомити учасників з правилами роботи, прийняти правила та створити умови для ефективної взаємодії під час тренінгу.
Час: 15 хв.
Ресурси: плакат «Правила» із заздалегідь прописаними правилами роботи, маркери.
Хід проведення:
На першому етапі тренер звертається до учасників:
«Для того, щоб нам легко та комфортно було проводити час разом, ми повинні дотримуватися певних правил роботи. Для початку нам необхідно розібратися:
- Що таке правила?
- Яка роль правил у нашому житті? Для чого вони нам потрібні?»
Тренер приймає відповіді учасників почергово до кожного запитання, після чого резюмує сказане:
«Правила – це система норм поведінки, яка допомагає всім успішно взаємодіяти, ефективно та максимально швидко досягати поставлених цілей перед групою. Тому, на початку наших зустрічей ми маємо сформувати та прийняти список правил, за якими ми будемо працювати. Але вони дещо відрізняються від звичних нам».
Тренер закріплює плакат «Правила», пояснюючи кожний пункт:
Дотримуватися регламенту. Це правило означає, що всім учасникам необхідно приходити точно у призначений час; і це є головною умовою того, що тренінг завершиться вчасно. На виконання певних завдань у групі ми теж матимемо певний час, і його необхідно дотримуватися.
«Правило піднятої руки» – усе просто: коли ми хочемо висловитися – підіймаємо руку.
Бути активним – передбачає, що необхідно брати участь у всіх запропонованих вправах та завданнях. Пам’ятайте, чим активніше ви залучені у роботу, тим більше корисного ви зможете отримати для себе, і час збігатиме швидше, коли ви зайняті справою.
Поважати інших – важливо звертатися один до одного на ім’я, уважно слухати, коли говорить інший учасник/учасниця.
Спілкуватися без критики – слід утримуватися від зауважень та вказівок. Якщо ви маєте іншу думку, то просто підніміть руку та озвучте її. Кожен має право висловитися, при цьому думки можуть мати розбіжності, але це не означає, що хтось правий, а хтось ні. Це означає лише, що скільки людей – стільки думок.
Телефони на «вібро» – усі ми маємо телефони та інші гаджети, але під час наших зустрічей необхідно переводити їх у беззвучний режим, щоб дзвінки не відволікали вас та інших під час тренінгу.
Використовувати «Я-висловлювання» – говорити від свого імені. Утримуватися від узагальнення. Наприклад: «Я вважаю, що це має бути так…», замість «Усі так думають».
Ось такі правила ми пропонуємо. Можливо, є ще правила, які не були озвучені, але вони допоможуть нам у роботі?»
Тренер приймає відповіді учасників та продовжує:
«Коли всі правила озвучені та зрозумілі, пропоную затвердити їх підписами».
Кожен учасник по черзі підходить до плакату з правилами і ставить підпис унизу списку. Тренери також підписують аркуш для фліпчарту з правилами, після чого розміщують його на видному місці (але так, щоб він не заважав подальшій роботі), коментуючи:
«Цих правил ми будемо дотримуватись упродовж всіх наших зустрічей, вони завжди висітимуть на видному місці, щоб кожен міг пригадати їх».
До уваги тренера!
Необхідно прописати список правил великими друкованими літерами, щоб кожен учасник, сидячи на своєму місці, міг прочитати їх.Не бажано нумерувати список, оскільки нумерація – ранжування. У нашому випадку всі правила рівноправні і неможливо визначити яке з них є найголовнішим.
Список правил має виглядати так:
Правила
Дотримуватися регламенту «Правило піднятої руки» Бути активним Поважати інших Спілкуватися без критики Телефони на «вібро» Використовувати «Я-висловлювання»
Місце для підписів
Закріпити правила можна на вільній стіні приміщення за допомогою паперового/малярного скотчу (він не залишає слідів та не псує стіни).
4. Вправа «Візитна картка»
Мета: виготовити бейдж – візитну картку учасника.
Час: 10 хв.
Ресурси: аркуші для фліпчарту з прикладом оформлення бейджу, бейджі за кількістю учасників, маркери, фломастери.
Час: 10 хв.
Ресурси: аркуші для фліпчарту з прикладом оформлення бейджу, бейджі за кількістю учасників, маркери, фломастери.
Хід проведення:
Тренер звертається до учасників:
«Для того, щоб ми швидше запам’ятали імена один одного, нам потрібно підписати
бейджі, які ми будемо одягати на кожному занятті. На бейджі необхідно маркером написати
великими літерами ваше ім’я, після чого ви можете домалювати на вільному місці фломастерами
якийсь знак, що символізує або характеризує вас; таким чином наші бейджі будуть виконувати
роль візитівок».
Один тренер роздає учасникам бейджі та ставить у центр кола стілець з маркерами і
фломастерами, коментуючи, що учасники можуть самостійно обирати колір.
Тим часом другий тренер вивішує аркуш для фліпчарту з прикладом оформлення бейджу та звертається до учасників:
Тим часом другий тренер вивішує аркуш для фліпчарту з прикладом оформлення бейджу та звертається до учасників:
«Зверніть увагу на
розмір напису: він має бути достатньо великим. Для написання імені ви можете обрати маркер
чорного, зеленого, синього або червоного кольору. Дотримання цих вимог допоможе кожному
учаснику у колі з легкістю прочитати напис. На виконання цього завдання у вас є 5 хвилин».
Коли всі учасники впоралися із завданням, вони кріплять на одяг свій бейдж.
До уваги тренера!
Написам треба час, щоб вони висохли, тільки після цього їх можна закладати у бейдж.
Інакше ім’я та символи можуть розмазатися, а робота – зіпсуватися.
Створення бейджу учасником відображає не тільки ставлення до свого імені, але і
сприйняття себе, своїх найяскравіших рис. Тренерам необхідно також підписати свої бейджи –
створити візитні картки.
5. Обговорення «Права людини»
Мета: поглибити знання та розуміння учасниками прав людини і дитини.
Час: 5 хв.
Хід проведення:
Тренер звертається до учасників:
«Як ви розумієте, що таке права людини?»
Тренер уважно вислуховує відповіді учасників та резюмує:
«Права людини – правові можливості, які розцінюються як своєрідні юридичні блага, зміст
яких полягає у встановленні і гарантуванні певних меж свободи/несвободи людини.
Сьогодні ми з вами розглянемо та розберемося саме з «межами свободи», на наступних
зустрічах ми з’ясуємо, що означає «межа несвободи».
Запитання для обговорення:
- Чи всі люди наділені правами? [Так, всі люди наділені правами, права людини природні]
- З якого віку людина отримує свої права? [Права людини з’являються від народження. Вони ніким не даруються, їх не можна відібрати, заслужити або купити]
- Чи збільшується у людей обсяг прав з віком? [Так, збільшується. З віком кількість прав збільшується, так само, як і збільшується кількість обов’язків]
- До якого віку людина вважається дитиною? [Від народження до 18 років]
Після обговорення тренер резюмує відповіді учасників:
«Отже, всі люди наділені правами від народження, вони – природні. З віком людина
отримує більше прав. Слід пам’ятати, що разом із правами зростають і наші обов’язки, але про
це пізніше».
6. Інформаційне повідомлення «Цікаві факти про історію формування прав дитини»
Мета: надати інформацію про історичний процес формування та становлення дитячого
права.
Час: 10 хв.
Ресурси: аркуші для фліпчарту, маркери, набір карток із символами основних історичних
подій (Додаток 1.1.1 за посиланням http://psyhologdcpp.in.ua/wp-c).
Хід проведення:
Тренер звертається до учасників:
«Скажіть, будь ласка, чи завжди діти мали права, якими вони наділені сьогодні? (очікувана
відповідь «Ні»). Назвіть, хоча б приблизно, століття, в якому у дітей почали з’являтись права?»
Тренер вислуховує відповіді учасників та продовжує:
«Права у дітей з’явилися відносно нещодавно. Лише у середині ХІХ століття. Але що ж
відбувалося з дітьми до цього часу та хто і що вплинуло на те, щоб на питання захисту дітей
звернули увагу?
Відповідь на це запитання ми зараз і розглянемо. Я намалюю вектор, який буде
символізувати час існування людства, і спробую на ньому показати, як змінювалося становище
дітей у контексті набуття ними прав».
Тренер малює на аркуші для фліпчарту горизонтальну лінію:
Тренер звертається до учасників:
«Перше, про що ми поговоримо, – це первісне суспільство. Той час характеризується
масовим дітовбивством. Ті діти, які вижили, часто ставали жертвами насильства.
Яскравим і багатьом відомим прикладом є Спарта. Можливо, хтось читав, чув про таку
державу або дивився фільм «Триста спартанців»? У більшості людей Спарта – стародавня
держава в Греції – асоціюється із величними воїнами: сміливими, сильними, відважними. Але не
всі звертають увагу на те, як насправді ставилися у ті часи до дітей. Діти мали право на життя
лише тоді, якщо, на думку старійшин, з них могли вирости справжні воїни. Тих дітей, які були
слабкими або народилися з вадами, – скидали у прірву. Ще одним випробуванням для
новонароджених хлопчиків було таке: їх залишали самих на добу у печері, коли поверталися,
дехто з дітей, на жаль, помирав, тих, хто вижили, забирали для виховання батьком – вважалось,
що такий хлопчик пройшов випробування».
Тренер малює відрізок, підписує:
«Первісне суспільство та Стародавній світ» і називає
особливості ставлення до дітей.
Тренер звертається до учасників:
«Пізніше, коли люди почали вести більш осілий спосіб життя та займатися обробкою
землі, ставлення до дітей дещо змінилося: з одного боку, вбивство дитини не вважалося
злочином, з іншого – діти були економічно вигідними. Їх могли продавати, або вони з самого
малечку вже важко працювали у полях, а за будь-яку провину їх могли жорстоко побити, навіть
вбити. Таке ставлення до дітей проіснувало аж до ХІХ століття».
Тренер малює наступний відрізок, підписує:
«До ХІХ ст.» та перелічує особливості
ставлення до дітей.
Тренер звертається до учасників:
«І все це тривало б і надалі, якби на кінець ХІХ століття на допомогу 8-річній дитині, яку
систематично жорстоко била мати, не прийшли члени Товариства по боротьбі із жорстоким
поводженням із тваринами. Це сталося у місті Балтімор (США) 1874 року, і ця подія
вважається початком зародження сфери захисту прав дитини.
У цей період Європу полонила епоха війн та революцій, через що гостро постало питання
бездоглядності та безпритульності дітей. Тому в цей час виникають перші Міжнародні
об’єднання суддів, які займаються справами дітей. У 1890 році Конгрес криміналістів визначив,
що до дітей віком до 14 років не можна застосовувати кримінальні покарання. Однією із
причин було сирітство. Малолітні діти для того, щоб вижити, були змушені жебракувати та
красти, і це відбувалося масово. А 1899 року в Чикаго (США) виникає перший ювенальний (тобто
дитячий) суд. У ньому розглядалися лише справи, пов’язані з дітьми. До дітей було визначено
особливе ставлення».
Тренер малює наступний відрізок, підписує:
«Кінець ХІХ ст.» та записує «Зародження сфери
захисту дитини» і «Визначено вік кримінального покарання для дитини».
Тренер продовжує розповідь:
«Лише на початку ХХ століття, 1919 року, в Англії виникає перша в світі організація із
захисту дітей – «Save the Children» («Порятунок дітей»). До речі, ця організація працює і нині.
Тренер малює наступний відрізок та записує «ХХ ст., перша в світі організація із захисту
дітей»
Тренер продовжує розповідь:
«Вагомий внесок у формування системи прав дитини зробила Генеральна Асамблея
Організації Об’єднаних Націй: вона ухвалила Декларацію прав дитини у 1959 році (яка містила
10 основних принципів захисту прав дітей), створила UNICEF – організацію, яка займається
захистом прав дітей. Це відбулося 11 грудня 1946 року. Саме ця організація ініціювала створення
нашої програми та багатьох інших програм, які допомагають дітям оволодіти корисними
навичками, що так необхідні в умовах сьогодення.
20 листопада 1989 року було прийнято Конвенцію ООН про права дитини. Її ухвалили
майже всі країни світу. Цей документ є першим і основним міжнародним документом, який
вмістив у собі широкий спектр прав дітей віком від народження до 18 років».
Тренер записує у відрізок «ХХ століття» окремим блоком «Генеральна Асамблея Ліги
Націй» та прописує ключові моменти: «Декларація про права дитини», «UNICEF», «Конвенція
ООН про права дитини».
«Отже, ми бачимо, що права дітей виникли не одразу із появою самого суспільства. А за
два століття ситуація змінилась кардинально, і на сьогодні ми маємо велику базу документів та
значну кількість організацій, які опікуються питаннями захисту прав дітей».
До уваги тренера!
Під час заповнення «Вектору часу» можна використовувати набір карток із символами
основних історичних подій (Додаток 1.1.1 за посиланням http://psyhologdcpp.in.ua/wp-content/uploads/2021/06).
Наприкінці варто акцентувати увагу учасників на тому, що, на жаль, і сьогодні є країни, де
22
права дітей не забезпечуються на належному рівні (наприклад, голодування дітей в деяких
країнах Африки, використання в деяких азійських країнах тяжкої дитячої праці тощо).
Тож,
маємо нагоду ще раз усвідомити – наші пращури доклали чималих зусиль та пройшли складний
шлях для того, щоб сьогоднішні діти та підлітки мали максимум необхідних умов для безпечного
дорослішання та належного розвитку.
7. Вправа «Яке це право?»
Мета: ознайомити учасників із ключовими правами, зазначеними у Конвенції ООН про
права дитини, та обговорити обов’язки, що передбачає кожне право.
Час: 10 хв.
Ресурси: набір карток із схематично зображеними правами (Додаток 1.1.2 за посиланням http://psyhologdcpp.in.ua/wp-content/uploads/2021/0),
паперовий/малярний скотч.
Хід проведення:
Тренер звертається до учасників:
«Щойно ми ознайомилися з основним документом, який визначає права дитини. І зараз ми з
вам розглянемо основні права дитини та обов’язки, що передбачає кожне встановлене право. Я
буду показувати по черзі малюнки, на яких зображене одне право, а ви спробуєте вгадати, про
яке право йдеться. Отже, хто швидше?»
Тренер показує по черзі картки (Додаток 1.1.2), коли учасники вгадують зміст, тренер
закріплює картки на стіну за допомогою паперового скотчу.
До уваги тренера!
Тренер, показуючи картку із зображеним на ній правом, має прикривати напис з описом
зображення.
Учасники можуть давати неточну або неповну назву запропонованого права, наприклад:
«Всі діти рівні», замість «Всі діти рівні у свої правах».
У такому випадку тренер приймає
відповідь учасників, доповнюючи її.
Також тренер може презентувати малюнки з правами, використовуючи слайди
презентації.
Вкрай важливо після обговорення кожного визначеного права також акцентувати увагу
дітей на тих обов’язках, які мають діти (наприклад, право на освіту – обов’язок навчатися), а
також на обмеженнях, які може мати це право (наприклад, право на отримання інформації може
бути обмежене приватним характером такої інформації чи віком користувача).
Тренер звертається до учасників:
«Ми з вами розглянули лише частину прав дитини, зазначених у Конвенції ООН про права дитини. Насправді їх значно більше. Якщо вам цікаво, то повний текст Конвенції ви зможете знайти в Інтернеті».
До уваги тренера!
Якщо тренер має опубліковані Конвенції ООН про права дитини у повному або ж
скороченому, дитячому, варіанті, їх бажано роздати учасникам.
8. Вправа «Пазл прав»
Мета: розширити розуміння учасників щодо сутності прав дитини.
Час: 15 хв.
Ресурси: пазли (Додаток 1.1.3) за посиланням http://psyhologdcpp.in.ua/wp-content/uploads/2021/06
Хід проведення:
Тренер звертається до учасників:
«Ми вже визначили, що наші права є природними, що вони з’являються у нас від
народження та охороняються міжнародним законодавством і державою. Але є ще певні
твердження щодо прав, знання яких допоможе використовувати їх у повсякденному житті та
23
гарантувати собі безпеку. Щоб дізнатись, про що далі йтиметься, нам необхідно об’єднатися у
дві групи».
Тренер об’єднує учасників у дві групи.
До уваги тренера!
У цій та інших вправах, які потребують роботи в групах, учасників можна об’єднати у дві
(або чотири, залежно від кількості учасників) групи різними способами. Наприклад, учасники
розраховуються на перший-другий, відповідно, перші номери утворюють групу 1, другі
номери – групу 2. Іншим варіантом об’єднання у дві групи може бути об’єднання за принципом
улюбленої пори року (наприклад, літо/зима) чи дня тижня (наприклад, понеділок/п'ятниця).
«Кожна група зараз отримає пазл, деталі якого містять певні твердження. Вам необхідно його скласти та подивитись, що утворилось в результаті. На виконання завдання маєте 5 хвилин».
До уваги тренера!
Під час підготовки матеріалів до вправи слід звернути увагу на те, що пазли мають бути
розміру А4 (Додаток 1.1.3 за посиланням http://psyhologdcpp.in.ua/wp-content/uploads/2021/06 ). Деталі повинні утворити єдину картинку, тому при підготовці
матеріалу перевірте, чи дійсно фрагменти з’єднуються рівно. Бажано, щоб деталі пазлу були
роздруковані на кольоровому папері, це підвищить інтерес учасників до виконання завдання. За
можливості деталі варто заламінувати – це забезпечить довготривале користування.
Суцільна картинка пазлу має складатися із восьми деталей, з яких сім міститимуть
твердження, а одна деталь залишиться пустою. До неї слід буде повернутись під час
обговорення вправи.
По завершенні часу тренер звертається до учасників:
«Вже завершився час на виконання роботи. Прошу всіх повернутись на свої місця».
Тренер ініціює обговорення.
Запитання для обговорення:
- Чи вийшло скласти пазли?
- Чи виникали труднощі під час виконання завдання?
- Що можна сказати про твердження, які записані на пазлах? Як ви їх розумієте?
- Чи всі пазли мали твердження? Як ви гадаєте, чому один із них – пустий?
- Як можна назвати деталь, яка залишилась пустою?
До уваги тренера!
Під час обговорення питання щодо розуміння тверджень учасниками, тренер має
додатково роз'яснити кожне з них.
- Права є щитом, який захищає гідність кожної людини, – права людини не гарантують, що ми будемо кохані, щасливі, що нас буде супроводжувати успіх – вони нас захищають від приниження, владних маніпуляцій та забезпечують можливості розвитку.
- Кожен має право користуватись правами – незалежно від раси, кольору шкіри, віросповідання, майнового стану, політичних чи інших переконань.
- Права пов’язані між собою – не має жодного права, яке було б важливішим за інші. Жодне право не може замінити собою інше.
- Права є загальними – вони однаково застосовуються до дітей у всьому світі, причому без часових обмежень.
- Якщо дитина має право, держава зобов’язана гарантувати скористатись цим правом – наприклад, право на освіту означає, що держава гарантує кожній дитині доступ до освіти – створює систему освіти і розробляє правила, що регулюють її функціонування, розробляє програми навчання тощо.
- У певних випадках права можна обмежити або припинити – наприклад, призупиняється низка прав дитини, винної у скоєнні правопорушення, або ж у разі введення комендантської години, але права залишаються невід’ємними.
- Заборонено принижувати гідність дитини – забороняються будь-які форми, що принижують гідність.
9. Вправа «Що я знаю про свої права?»
Мета: поглибити знання та розуміння учасниками прав дитини, з’ясувати, з якого віку
дитина набуває розширеного спектру прав.
Час: 20 хв.
Ресурси: аркуші для фліпчарту, маркери, картки із правами дітей (Додаток 1.1.4 ).
Хід проведення:
Тренер об’єднує учасників у чотири групи та просить виконати таке завдання:
«Зараз ми об’єднаємось у чотири групи. Кожна група отримає набір карток, на яких
написані права дітей, та має виконати таке завдання:
- Перша група повинна відповісти на таке запитання – Які права/обов’язки мають діти у віці з 14 років? Оберіть необхідні картки із запропонованих.
- Друга група – Які права/обов’язки мають діти у віці з 15 років? Так само – оберіть необхідні картки із запропонованих.
- Третя група – Які права/обов’язки мають діти у віці з 16 років? І ви теж – оберіть картки, які містять відповідь на це запитання, із запропонованого набору карток.
- Четверта група – Які права/обов’язки мають усі діти, незалежно від віку? Ви також – оберіть картки, які містять відповідь на це запитання.
До уваги тренера!
Картки з інформацією про права дітей відповідно до кожного віку містяться у
Додатку 1.1.4. Учасники мають отримати для виконання завдання повний комплект карток, але
без зазначеного вікового періоду.
По завершенні часу тренер звертається до учасників:
«Я попрошу всіх повернутись у загальне коло і по черзі презентувати свої напрацювання. На
презентацію група має 3 хвилини».
Групи презентують напрацювання.
До уваги тренера!
Тренер долучається до презентацій напрацювань групи в ситуації, якщо учасники
помилково віднесли ту чи іншу картку до віку, до якого вона не належить. У цьому випадку
тренер ініціює обговорення між групами щодо того, чи всі згодні із такою відповіддю, якщо ні –
то чому. У разі, якщо жодна з груп не має правильної відповіді, тренер сам її проговорює і
учасники мають замінити картку з помилковою відповіддю.
Тренер дякує учасникам за роботу та ініціює обговорення.
Запитання для обговорення:
- Чи змогли ви безпомилково визначити права/обов’язки відповідно до заданого віку? Що вам у цьому допомогло?
- Чи змінилась кількість прав дитини у відповідності із віком?
До уваги тренера!
Наприкінці вправи важливо підвести учасників до розуміння того, що права дитини – це, в
загальному розумінні, – права людини, з тією лише різницею, що деякими правами діти
починають користуватися в міру свого дорослішання та усвідомлення свого становища.
10. Підбиття підсумків заняття
Мета: підбити підсумки заняття та обмінятися враженнями.
Час: 5 хв.
Ресурси: аркуш для фліпчарту із написаними на ньому запитаннями для обговорення з
групою.
Хід проведення:
Тренер ставить учасникам запитання та пропонує усім, хто бажає, висловитися з приводу
тренінгового заняття.
Запитання для обговорення:
- Що виявилося корисним на сьогоднішньому занятті?
- Що найбільше запам’яталось?
- В якому міжнародному документі зазначено перелік прав дитини?
11. Домашнє завдання
Мета: закріпити здобуті на тренінгу знання та проаналізувати ситуацію щодо порушення
прав людини/дитини.
Час: 5 хв.
Хід проведення:
Тренер звертається до учасників:
«У межах нашої програми ви будете отримувати невеличкі завдання для виконання вдома.
Це потрібно для того, щоб ви могли краще запам’ятати ту інформацію, яку ви почули на наших
зустрічах, мати можливість пов’язати здобуті під час заняття знання зі своїм реальним
життям.
Після сьогоднішнього заняття я попрошу вас протягом тижня, до наступної зустрічі,
записувати ситуації порушення прав людини/дитини, під час яких ви або були присутніми, або ж,
можливо, безпосередньо брали участь у цих ситуаціях (у різній ролі)».
Тренер наголошує, що на початку другого заняття учасникам потрібно буде розказати про
результати виконання домашнього завдання. Тому обов’язково свої напрацювання за тиждень
необхідно взяти з собою. Далі тренер пересвідчується, що учасники зрозуміли завдання, та
відповідає на усі їхні запитання.
12. Ритуал прощання «Аплодисменти»
Мета: сприяти позитивному завершенню заняття.
Час: 5 хв.
Хід проведення:
Тренер дякує учасникам за увагу та пропонує винагородити один одного аплодисментами.
До уваги тренера!
Під кінець цього та подальших занять тренеру необхідно зібрати бейджі в учасників і
залишити в себе для зберігання до наступної зустрічі.
Заняття 2. Як захистити свої права
Мета: надати інформацію про установи та організації, які забезпечують захист прав дітей.
Загальна тривалість: 2 год 00 хв.
План:
1. Привітання (5 хв)
2. Вправа на знайомство «Здогадки» (10 хв)
3. Рефлексія минулого заняття (10 хв)
4. Повторення правил (5 хв)
5. Перевірка домашнього завдання (15 хв)
6. Вправа «Щити прав дитини» (40 хв)
7. Вправа «Експерти» (20 хв)
8. Підбиття підсумків заняття (5 хв)
9. Домашнє завдання (5 хв)
10. Ритуал прощання «Аплодисменти» (5 хв)
Хід проведення заняття
1. Привітання
Мета: налагодити позитивну атмосферу в групі, налаштувати учасників на роботу.
Час: 5 хв.
Ресурси: аркуш для фліпчарту з написаною темою заняття та регламентом.
Хід проведення:
Тренер вітає учасників тренінгу, звертає їхню увагу на аркуш фліпчарту з темою та регламентом сьогоднішнього заняття:
«Доброго ранку (дня/вечора)! Радий(а) сьогодні всіх вас бачити. Дякую, що прийшли без запізнення. Ми продовжуємо наші заняття, і сьогодні розглянемо тему: «Як захистити свої права». У межах цього заняття ми визначимо, в які установи та до кого варто звертатися у разі порушення прав. Розглянемо алгоритм звернення, якщо ваші права були порушені».
2. Вправа на знайомство «Здогадки»
Мета: продовжити знайомство, налагодити позитивну атмосферу в групі.
Час: 10 хв.
Ресурси: аркуш для фліпчарту з написаними запитаннями.
Хід проведення:
Тренер звертається до учасників:
«Я пропоную зараз продовжити наше знайомство та дізнатись один про одного більше цікавого. Для виконання роботи вам слід об’єднатись у групи по троє осіб».
Тренер об’єднує учасників у групи.
«Тепер, коли ви об’єдналися у трійки, ми будемо працювати за таким алгоритмом: двоє учасників мають дати відповіді на запропоновані запитання, які записані на аркуші для фліпчарту, щодо третього учасника:
1. Яким може бути улюблений колір?
2. Яке може бути життєве правило/девіз?
3. Які можуть бути основні риси характеру цієї людини?
Учасник, про якого говоритимуть, повинен сидіти із заплющеними очима, мовчки слухати та не видавати своїх емоцій (не хитати головою, заперечуючи сказане; не сміятись тощо).
Кожен має побути у ролі слухача, тому, коли ви відповісте на всі запитання, маєте помінятися ролями. На виконання завдання є 5 хвилин. Після завершення часу ви зможете звірити правильність даних відповідей з дійсним життям учасників ваших підгруп».
Тренер оголошує про початок роботи. По закінченні вправи тренер дякує всім за роботу.
До уваги тренера!
Якщо кількість учасників не дозволяє їх об’єднати у трійки (наприклад, коли учасників на занятті 4-5 осіб), тоді можна проводити вправу в загальному колі. Під час проведення вправи у загальному колі здогадки про учасника можуть озвучувати ті, хто бажає, а не всі разом.
Якщо хтось із учасників відмовляється заплющувати очі – спочатку можна попросити його проекспериментувати, отримати новий досвід, однак, якщо відмова буде категоричною – наполягати не варто, тоді учасник сприйматиме інформацію про себе із розплющеними очима.
3. Рефлексія минулого заняття
Мета: пригадати, що відбувалося на минулому занятті, визначити основні питання, які були розглянуті.
Час: 10 хв.
Хід проведення:
Тренер пропонує учасникам згадати все, що було на минулому занятті, та дати відповіді на запропоновані ним запитання.
Запитання для обговорення:
- Якій темі було присвячене наше минуле заняття?
- Що ви запам’ятали найбільше? Які вправи сподобались?
- Як вплинуло/може вплинути те, що розглядалося під час попереднього заняття, на ваше повсякденне життя?
- Які з тверджень про права дитини вам запам’ятались найбільше?
- Яка різниця між правами людини і правами дитини?
- Чи можна обмежувати дитину в правах? Якщо так, то у яких випадках?
4. Повторення правил
Мета: нагадати учасникам про правила, яких слід дотримуватися під час занять.
Час: 5 хв.
Ресурси: плакат «Правила» (аркуш із написаними правилами).
Хід проведення:
Тренер звертає увагу учасників на плакат із правилами, повторює їх та наголошує на їхній важливості:
«Пригадаймо, які у нас діють правила, та спробуємо назвати, які з них нам вдавалося на минулому занятті дотримуватися. А чи є такі правила, які вимагають більшої уваги, ті, які не завжди були в силі?»
Тренер приймає відповіді учасників та наголошує на тому, що всі правила залишаються в силі, оскільки вони допомагають ефективно побудувати робочий процес.
5. Перевірка домашнього завдання
Мета: перевірити домашнє завдання, яке учасники отримали на минулому занятті, та, відповідно, актуалізувати тематику заняття.
Час: 15 хв.
Ресурси: плакат із намальованою шкалою від нуля до трьох.
Хід проведення:
На першому етапі тренер просить учасників пригадати, яке домашнє завдання вони отримали наприкінці минулого заняття, та цікавиться, чи виконали вони його. Далі тренер демонструє підготовлений заздалегідь плакат із намальованою шкалою виконання домашнього завдання:
0. Не було думок стосовно цього (д/з).
1. Думав про це.
2. Я спробував щось зробити.
3. Я спробував щось зробити і мав успіх у цьому.
Кожному з учасників пропонується подумати, на якій позиції перебуває саме він. По колу тренер цікавиться, на якому етапі виконання домашнього завдання є учасник. Після того, як кожен
зробить свій вибір, необхідно уточнити, чому саме ця позиція була обрана, про що саме думав учасник, які конкретні дії робив, що спробував або чому в нього не вийшло.
На другому етапі тренер просить учасників презентувати свої роботи, після цього проводить обговорення.
Запитання для обговорення:
- Чи доводилося вам бути свідком порушення прав людини/дитини? Що це була за ситуація? Які права порушувалися?
- Які ситуації, де відбувалося порушення прав людини/дитини, траплялися частіше?
До уваги тренера!
На етапі, коли учасник визначається зі шкалою від 0 до 3, не важливо, говорить він правду, чи ні. Важливим є роздуми під час виконання цієї вправи та особистісний розвиток завдяки цьому. Якщо завдання не виконане, то воно обов’язково залишається для виконання на наступне заняття.
Якщо у когось з учасників постійно виходить нульовий пункт у виконанні домашнього завдання, тобто воно не виконується, то необхідно провести індивідуальну бесіду з ним після заняття, під час якої з’ясувати, чому учасник невідповідально ставиться до участі у Програмі.
Важливо ще раз наголосити на необхідності виконання домашніх завдань, оскільки вони є важливими елементами Програми.
6. Вправа «Щити прав дитини»
Мета: актуалізувати питання про захист прав дитини, ознайомити учасників із діяльністю установ, які вирішують питання захисту прав.
Час: 40 хв.
Ресурси: плакат із намальованим силуетом людини (Додаток 1.2.1), 30 карток (Додаток 1.2.2), набір карток (Додаток 1.2.3), картки із ситуаціями (Додаток 1.2.4), скотч, маркери.
Хід проведення:
На першому етапі тренер звертається до учасників:
«Ми розглянули питання, коли та за яких умов з’явились права у дітей, визначили, що вони є невід’ємною складовою життя. Іноді буває так, що наші права порушуються, тому важливо не тільки знати, які права у нас є, але й куди можна звернутися за потреби. Хто є нашим захистом – щитом наших прав? Для того, щоб розібратися в цьому, я пропоную об’єднатись у три групи».
Тренер об’єднує учасників у три групи та озвучує завдання:
«Кожна група отримає по 10 карток у формі щитів, на яких вам потрібно записати, хто або яка установа, на вашу думку, захищає ваші права. На виконання завдання у вас є 10 хвилин».
Тренер роздає учасникам по 10 карток у формі щитів (Додаток 1.2.2) та маркери для роботи.
Продовження за посиланням http://psyhologdcpp.in.ua/wp-content/uploads/2021/06
Коментарі
Дописати коментар