Мета: розвивати навички порівняння, аналізу, оцінки подій; вчити виділяти головне в тексті, висловлювати судження; ознайомити з поняттям «цькування», розвивати емпатію, співчуття, повагу до думок інших.

Загальна тривалість: 45 хв.

Необхідні матеріали: казка Г.К. Андерсена «Гидке каченя».

План заняття

1. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети

2. Читання казки з передбаченням

3. Робота в парах. Зміна сюжету казки

4. Інформаційне повідомлення ведучого/ведучої

5. Підсумок заняття. Рефлексія

Хід проведення:

1. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети.

Мета: привітати учнів та учениць, ознайомити з темою і метою заняття.

Час: 7 хв.

Ведучий/ведуча звертається до учнів та учениць:

- Чим кожний з вас відрізняється від іншого чи іншої?

- Які якості ви цінуєте найбільше в іншій людині?

Дуже важливо помічати в кожній людині гарні риси.

Сьогодні ми познайомимося з казкою, герой якої відрізнявся від інших. Що ж з ним сталося? Для цього ми будемо читати казку по частинах і спробуємо передбачати події, які відбуватимуться далі.

2. Читання казки з передбаченням.

Мета: познайомити учнів та учениць зі змістом казки Г.К. Андерсена «Гидке каченя», формувати неприйнятне ставлення до проявів цькування, розвивати повагу до думок інших.

Час: 25 хв.

Необхідні матеріали: казка Г.К. Андерсена «Гидке каченя».

Ведучий/ведуча.

Будь ласка, прочитайте казку (вголос або мовчки) з початку до слів «Нарешті, тріснуло велике яйце».

Запитання для обговорення:

- Чим відрізнялося яйце від інших?

- Як ставилася до цього мати-качка?

- Як ставилися оточуючі? («Ну, покажи мені яйце! Так і є! Це індиче! Залиш його краще та йди вчити своїх дітей плавати»)

- Як ви гадаєте, що буде далі?

Ведучий/ведуча.

Будь ласка, продовжуйте читати 2-гу частину казки до слів «Але бідне каченя, що останнім вилу пилося з яйця і було таке погане – клювали, штовхали, глузували з нього і качки і кури».

Запитання для обговорення:

- Що казали члени качиної сім’ї про сіре пташеня? («Фу! Яке гидке одне каченя, ми його не потерпимо», «…воно ж таке велике та незграбне» та ін.)

- А насправді, чим воно відрізнялося?

- Хто захищав пташеня? («…воно хоч не красиве, але в нього хороша вдача, і плаває воно теж чудово».

Ведучий/ведуча.

Продовжуємо читати 3-тю частину казки до слів «Качки скубли його, кури клювали, а дівчина, яка годувала птахів, штовхала його ногою».

Запитання для обговорення:

- Як реагували всі мешканці двору на каченя? («Усі гнали бідне каченя – навіть його брати та сестри сердились на нього і завжди казали: «Хоч би кішка тебе з’їла, гидку потвору!». І навіть мати казала: «Хоч би мої очі тебе не бачили!»).

- Як почувалося каченя після такого ставлення? («Бідне каченя не знало куди подітись. Його пригнічував власний гидкий вигляд і те, що воно було посміховиськом цілого пташиного двору»).

- Чи стикалися ви в особистому житті з випадками цькування? Якщо так, то коли? Чи були свідками приниження інших?

- Як гадаєте, які події відбуватимуться далі?

Ведучий/ведуча.

Читаємо 4-ту частину казки до слів «А ти вмієш вигинати спину, воркотіти та пускати іскри? – Ні. – Значить, ти не можеш мати своєї думки, коли говорять розумні люди»

Запитання для обговорення:

- Яких ще образ зазнало пташеня? («Дикі гусачки називали його нечупарою», «…Ти такий потворний, що ще, чого доброго, матимеш у них великий успіх»).

- Чому ніхто не сприймав пташеня? (воно було іншим, не таким, як усі).

- Що думало пташеня про себе? («Я таке гидке, що навіть собака не схотів мене вкусити»).

- Чи є відмінність інших приводом для того, щоб ображати, цькувати, завдавати болю? Чому?

Ведучий/ведуча.

Далі читаємо текст казки до кінця.

Запитання для обговорення:

- Які складнощі спіткали пташеня перш ніж він став прекрасним лебедем? (Каченя мусило весь час плавати, щоб не дати воді замерзнути навколо себе. Морози були такі,що аж крига тріщала на ставку».

- Чим закінчується казка? (Перетворенням гидкого каченяти на прекрасного лебедя).

3. Робота в парах. Зміна сюжету казки

Мета: формувати вміння працювати в команді, висловлювати власні судження

Час: 10 хв.

Ведучий/ведуча.

Як мешканці двору та всі інші, хто зустрівся на шляху пташеняти, мали б до нього ставитися? Давайте змінемо сюжет казки з моменту народження пташеняти. Як би могли розвиватися події?

4. Інформаційне повідомлення ведучого/ведучої

Мета: дати визначення поняттю «булінг»; розказати учням/ученицям, куди/до кого звернутись, якщо вони опинились або стали свідками ситуації булінгу.

Час: 5 хв.

Ведучий/ведуча.

Такі випадки, в яких опинялося пташеня в казці, в реальному житті називають булінгом (цькуванням).

Булінг – проявляється в систематичному ставленні по відношенню до дитини через образливі слова, приниження, штовхання, псування майна та інші дії, які принижують.

Булінгу може зазнати будь-яка дитина, але жодна не заслуговує на таке ставлення!

Якщо вас цькують або ви стали свідком цькування, приниження інших, треба обов’язково сказати про це дорослим: вчителю/вчительці, батькам, шкільному психологу або іншій людині, якій довіряєте.

Можна зателефонувати з запитаннями про булінг та іншими питаннями на Національну дитячу «гарячу лінію» за номером 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних), вас обов’язково вислухають та нададуть рекомендації.

5. Підсумок заняття. Рефлексія

Мета: підбити підсумки заняття, обмінятись враженнями; сприяти позитивному завершенню заняття.

Час: 1 хв.

Ведучий/ведуча.

- Що ви дізналися на занятті?

- Який висновок зробили? Чи змінилося ваше ставлення до інших, не таких як усі? Чому?

- Пам’ятайте, що кожен та кожна з вас унікальний та унікальна особистість!

Джерело:

Протидія булінгу в закладах освіти: системний підхід. Методичний посібник. / Андрєєнкова В.Л., Мельничук В.О., Калашник О.А. - К.:ТОВ "Україна", 2019. - 132 с.