НУШ Казка "ВІЛ і його мрія"
ВІЛ і його мрія
У далекій сумній
країні Хворобляндії живуть мікроби, бактерії і віруси. У кожного з них є свій
дім, свої володіння. Але всі вони мріють переселитись у людський організм і
отримати перемогу над здоров"ям людини і його помічниками - захисниками
лімфоцитами і корисними бактеріями.
На самому краю Хворобляндії у високому замку жив найсильніший і найстрашніший з усіх вірусів - ВІЛ - Вірус Імунодефіциту Людини. Його боялись навіть самі страшні і суворі віруси. Адже він володів загадковою силою. ВІЛ неможливо перемогти. Проте він здатен перемогти імунну систему людини.
І хоча решта
вірусів і мікробів могли з легкістю переходити від однієї людини на іншу - під
час чхання, кашлю, речі особистої гігієни, і могли так заразити набагато більше
людей, ВІЛ був страшнішим. Адже саме він вбивав сміливі лімфоцити, які дружно
борються з усіма мікробами і активно їх перемагають. Усіх, крім ВІЛ.
Ось чому вони хотіли з
ним дружить. Адже, якщо він пускав їх разом з собою в один організм, навіть
самий слабкий мікроб міг повністю знесилити людину. Чому? Тому що після того,
як ВІЛ переможе захисників людського організму - лімфоцити, кров людини стає
беззахисною перед буь-якими вірусами і мікробами.
Одного разу, сидів ВІЛ
у своїй височенній башні і виглядав у свій чарівний біноколь тіло, що підходило
б для його життєдіяльності. Для Віруса Імунодефіциту Людини найважче - це
потрапити в організм. Адже йому треба проникнути одразу у кров через ранки і
уколи.
І ось, в
об"єктиві він помітив Людину. Вона йому сподобалась. Бо лежала десь під
парканом, у порваному одязі, з порожнім поглядом і найголовніше - з шприцем у
руках! Ось він - улюблений і найлегший шлях для проникнення ВІЛ - голка
наркомана.
Сів ВІЛ у свою карету і на максимальній швидкості домчався до своєї мети. За ним слідом погнався цілий потяг вірусів і мікробів. Добрався ВІЛ до Людини, яка лежала під парканом. А тут до неї ще одна підійшла. ВІЛ радів! Одразу два організми потраплять у його обійми.
ВІЛ вже уявляв, як він присяде на край голки і Людина сама впустить його у свою кров. Він заплющив очі і з задоволенням почав малювати собі картини, як тікають від нього смільчаки-лімфоцити, яких бояться всі жителі країни Хворобляндії, а він наздоганяє всіх і проколює своєю маленькою гострою шаблею. Він такий маленький, перемагає їх всіх і стає головним у людському організмі. Поки йому буде комфортно, він буде сидіти і насолоджуватись свою владою, а коли набридне, відчинить двері застуді чи грипу, чи туберкульозній паличці і тоді...Тут мрії ВІЛа були
перервані. Голку, на яку він вже забрався, підняла Людина, що підійшла, попередньо
надягнувши на руки рукавички і викинула у найближчий сміттєвий бак. А Людину,
що лежала під парканом, турботливо підняла і посадила у машину з червоним
хрестом і написом "Швидка медична допомога" і повезла.
Коли ВІЛ через кілька
тижнів нарешті вибрався на поверхню бака, то побачив Людину, яка проходила
повз, ту саму, у якій він хотів оселитися, але вже зовсім іншу. У неї була
впевнена хода, здоровий колір обличчя, а найголовніше - блиск в очах і посмішка
на вустах! Для ВІЛ - це найстрашніше. "І цього втратив", - тяжко
видихнув Вірус і пішов до себе додому.
А ця саме Людина йшла
до діток в ліцеї та гімназії, де вона поділиться з ними своєю історією, і
розповість їм найголовніше, що потрібно робити, щоб не впустити у свій організм
ВІЛ і не захворіти СНІДом:
Коментарі
Дописати коментар