ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

 ЕТИКА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ:ПРИНЦИПИ І СТАНДАРТИ

Ухвалено Міжнародною федерацією соціальних працівників (МФСП) Коломбо, Шрі Ланка, 6-8 липня, 1994 року.

1. Вступ

Етична обізнаність є необхідною складовою професійної практики будь-якого соціального працівника. Його вміння поводитися етично є важливим аспектом якості послуг, які він надає клієнтам.

МФСП сприяє дискусіям і роздумам з етичних проблем серед соціальних працівників, асоціацій та країн - членів цієї Федерації.

Основою подальшого розвитку роботи МФСП з питань етики є наукова праця "Етика соціальної роботи: принципи і стандарти", яка складається з двох документів: Міжнародної декларації етичних принципів соціальної роботи і Міжнародних етичних стандартів соціальних працівників. Ці документи являють собою головні етичні принципи професії соціального працівника, рекомендують методи знаходження рішень за умов етичної дилеми, розглядають питання взаємозв'язку соціальних працівників з клієнтами, колегами та іншими особами, залученими до цієї сфери. Ці документи постійно використовують, переглядають й удосконалюють.

2. Міднародна декларація етичних принципів соціальної роботи

2.1. Вступ

МФСП визнає за необхідне декларування етичних принципів, якими слід керуватися у розв'язанні етичних проблем, що виникають у процесі соціальної роботи.

Цілі Міжнародної декларації етичних принципів

1. Формулювання низки головних принципів соціальної роботи, які можна адаптувати до культурного та соціального оточення.

2. Визначення сфер етичних проблем у прктичній роботі соціального працівника.

3. Формування настанов для вибору методів розв'язання етичних проблем.

4. Методи розв'язання проблем.

Дотримання положень Міжнародної декларації етичних принципів

Міжнародна декларація етичних принципів передбачає, що як колективні, так і індивідуальні члени МФСП дотримуються принципів сформульованих у цій декларації. МФСП припускає, що кожний колективний член допомагає своїм членам визначити й розв'язати етичні проблеми в своїй практичній роботі. Колективні та індивідуальні члени МФСП можуть повідомити Виконавчий комітет про будь-якого колективного члена, якщо він не дотримується цих принципів. Національні асоціації, які зазнають труднощів у дотриманні цих принципів, повинні повідомити про все це Виконавчий комітет МФСП. Виконавчий комітет може примусити колективного члена виконувати умови та цілі Декларації етичних принципів, якщо той їх ігнорує. Якщо цього буде недостатньо Виконавчий комітет може наступним кроком запропонувати тимчасово відсторонити або виключити з членів таку асоціацію.

Міжнародна декларація етичних принципів має бути оприлюднена. Це дає можливість клієнтам, роботодавцям, професійним працівникам інших галузей та широким масам очікувати дотримання етичних принципів соціальними працівниками.

2.2. Принципи

Соціальні працівники діють на благо людини, якщо чітко дотримуватися таких головних принципів.

2.2.1. Кожна людина є унікальною цінністю, на яку слід зважати і ставитись з повагою. 

2.2.2. Кожна людина має право на самореалізацію такою мірою, щоб це не утискувало таке ж право інших людей, і зобов'язана  робити внесок у добробут суспільства. 

2.2.3. Кожне суспільство, незалежно від устрою, повинно функціонувати так, щоб забезпечити максимальні блага для всіх своїх членів. 

2.2.4. Соціальні працівники віддані принципам соціальної справедливості. 

2.2.5. Соціальні працівники зобов'язані присвятити здобуті знання й навички наданню допомоги особам, групам людей, общинам і суспільствам. 

2.2.6. Соціальні працівники повинні надавати якомога кращу допомогу будь-кому, хто потребує допомоги та поради, не маючи несправедливих обмежень щодо статі, віку непрацездатності, расової приналежності, соціального класу, походження, релігії, мови, політичних переконань або сексуальної орієнтації. 

2.2.7. Соціальні працівники поважають головні права людини, осіб та груп людей відповідно до Міжнародної декларації прав людини, Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних конвенцій, що випливають з цієї Декларації. 

2.2.8. Соціальні працівники ставляться з повагою до принципів приватного життя, конфіденційності та приватного використання. 

2.2.9. СП повинні повною мірою співпрацювати зі своїми клієнтами заради інтересів останніх, вводночас віддаючи належну повагу інтересам інших людей. 

2.2.10. СП, звичайно, очікують, що клієнти нестимуть відповідальність спільно з ними за визначення плану дій, спрямованих на зміну їхнього життя. До примусу, який може бути необхідним для розв'язання проблем однієї сторони за рахунок інтересів іншої, слід удаватися тільки після ретельної, виваженої оцінки претензій конфліктуючих осіб, виваженої оцінки претензій конфліктуючих сторін. СП повинні звести до мінімуму застосування правового примусу у розв'язанні проблем клієнта. 

2.2.11. Соціальна робота не сумісна з прямою або непрямою підтримкою осіб, груп інвалідів, політичних сил або силових структур, які використовують тероризм, тортури та інші заходи, спрямовані на пригноблення людей. 

2.2.11. СП приймають етично обгрунтовані рішення й дотримуються їх, віддаючи належну повагу положенням Міжнародної декларації етичних принципів МФСП, а також положенням Міжнародних етичних стандартів соціальних працівників, ухвалених їхньою професійною асоціацією.

2.3. Проблемні галузі

2.3.1. Проблемні галузі - це галузі де виникають етичні проблеми, не обов'язково є загальними для всіх через різницю в культурі та державному устрої країни. Кожна національна асоціація заохочується до проведення на державному устрої країни. 

Проте існують загально визнані проблемні галузі: 

1) Коли випробовування лояльності СП виявляється на межі конфліктуючих інтересів: 

- самого соціального працівника та клієнта;  

- окремо клієнтів та інших людей;   

- між конфліктуючими інтересами груп клієнтів;   

- систем/закладів/роботодавців і соціальних працівників;        

- різних груп професіоналів.  

2) Коли СП працюють і як помічники, і як контролери. 

 Зв'язок між цими двома протилежними аспектами соціальної роботи вимагає пояснення, яке грентується на чіткому виборі цінностей, для того, щоб уникнути плутанини мотивів або відсутності якості в мотивах, діях та наслідках дій. 

3) Обов'язок СП щодо захисту інтересів клієнта легко вступає у конфлікт з вимогами до ефективності та корисності. 

Ця проблема стає важливою після впровадження й використання інформаційної технології і галузях соціальної роботи. 

2.3.2. Принципи, викладені в розділі 2.2., повинні завжди бути підставою будь-яких висловлюваних міркувань або вибору, зробленого соціальним працівником при розв'язанні проблеми. 

2.4. Методи розв'язання проблем

2.4.1. Національні асоціації СП зобов'язані розглядати етичні проблеми так, щоб їх можна було обговорити й спробувати розв'язати під час колективних дискусій в організації. Такі дискусії повинні давати змогу окремим СП обговорювати, аналізувати й розглядати ці проблеми спільно з колегами, іншими експертними групами й сторонами, яких стосуються ці питання. Крім того, такі дискусії повинні давати можливість СП отримувати консультації від колег та інших фахівців. Обговорення та аналіз етичних питань завжди повинні бути скеровані на створення нових можливостей їх розв'язання. 

2.4.2. Колективні члени повинні встановлювати і/або пристосовувати етичні стандарти до різних сфер діяльності, особливо до тих галузей, де виникають складні етичні проблеми, а також до тих, де етичні принципи вступають у конфлікт із відповідним законодавством країни або політикою органів влади. 

2.4.3. Коли етичні засади закликають як настанову в практичній роботі СП, то обов'язком асоціацій є допомога окремим СП в аналізі й розгляді етичних проблем на підставі: 

1) головних принципів декларації (розділ 2.2.); 

2) етичного/морального й політичного контексту дії, тобто аналізу цінностей і сил, які складають рамкові умови;

3) мотивів дії, тобто відстоювання вищого рівня усвідомлення цілей і намірів, на підставі яких СП може розглядати перебіг дії;

4) характеру дії, тобто допомоги в аналізі морального змісту дії, наприклад, використання примусу на противагу добровільному співробітництву, опіки на противагу співучасті та ін.;

5) наслідків, які може мати дія на різні групи, тобто аналізу наслідків різних способів дії для всіх сторін, які на короткотерміновій, так і на довготерміновій підставі.

2.4.4. Колективні члени несуть відповідальність за стимулювання дискусій, навчання й дослідження етичних питань.