МІЖНАРОДНІ ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

 Міжнародні етичні стандарти соціальних працівників

(Цей розділ грунтується на положеннях Міжнародного морального кодексу професійних соціальних працівників, ухваленого МФСП (Міжнародна федерація соціальних працівників) 1967 року, але не  включає етичні принципи, оскільки зараз вони містяться в новій окремій Міжнародній декларації етичних принципів соціальної роботи в розділі 2.2.)

3.1. Вступ

Соціальна робота виходить із різних гуманістичних, релігійних та демократичних ідеалів і філософських теорій і є універсальною можливістю задоволення людських потреб, які виникають у наслідок взаємодії особи й суспільства, а також розвитку потенціалів людини. Професійні соціальні працівники віддані справі служіння людині заради її добробуту й реалізації її можливостей; розвитку й використанню знань з поведінки людини й соціальної поведінки; розвитку ресурсів, які б відповідали індивідуальним, груповим, національним і міжнародним потребам і прагненням; досягнення соціальної справедливості. Виходячи з Міжнародної декларації етичних принципів соціальної роботи, соціальний працівник зобов'язаний визнавати стандарти етичної поведінки.

3.2. Загальні стандарти етичної поведінки

3.2.1. Намагатися зрозуміти всіх клієнтів і кожного окремо, з'ясовувати чинники, які впливають на поведінку й пропоновану послугу.

3.2.2. Підримувати та розвивати цінності, знання та професійні методи соціальної роботи, утримуючись від будь-якої поведінки, яка заважає професійній роботі.

3.2.3. Визнавати професійні й особистісні обмеження.

3.2.4. Заохочувати використання відповідних знань та навичок.

3.2.5. Застосовувати відповідні методи в розвитку й закріпленні знань.

3.2.6. Робити внесок у розробку програм, спрямованих на поліпшення якості життя в суспільстві.

3.2.7. Визначати й пояснювати соціальні потреби.

3.2.8. Визначати й пояснювати основу й характер індивідуальних, групових соціальних проблем, проблем у громадах, національних і міжнародних соціальних проблем.

3.2.9. Визначати й пояснювати зміст роботи професійного соціального працівника.

3.2.10. З'ясовувати, чи були здійснені публічні заяви або якісь дії на індивідуальній підставі, чи соціальний працівник виступає від професійної організації, асоціації, відомства чи іншої групи.

3.3. Стандарти поведінки соціального працівника стосовно клієнтів

3.3.1. Брати головну відповідальність за виявлених клієнтів, але в рамках обмежень, встановленими етичними вимогами.

3.3.2.  Підтримувати право клієнта на взаємостосунки, які грунтуються на довірі, на приватне життя й кофіденційність, на відповідальне використання інформації. Збір і спільне використання інформації належать до функцій професійних послуг, при цьому клієнта інформують щодо необхідності такої інформації й мети її використання. Інформацією не користуються без попередньої згоди з клієнтом, за винятком випадків, коли клієнт не може нести відповідальність за свої вчинки або якщо це може серйозно зашкодити іншим. Клієнт має доступ до записів соціального працівника та інформації, яка його стосується.

3.3.3. Визнавати й поважати наміри клієнтів, їхню відповідальність, а також особистість. 

3.3.4. Допомагати клієнту - індивіду, групі, громаді або суспільству - в самореалізації й максимальному використанні свого потенціалу за умови поваги до прав інших.

3.4. Стандарти стосунків соціального працівника з установами та організаціями

3.4.1. Працювати і/або співпрацювати з тими установами й організаціями, політика та діяльність яких скеровані на адекватне надання послуг і стимулювання прафесійної практики відповідно до етичних принципів МФСП (Міднородна федерація соціальних працівників).

3.4.2. Відповідально виконувати встановлені обов'язки й завдання установ або організацій, робити внесок у розробку реальної політики, методології і практики з метою створення кращих стандартів і досягнення кращих результатів.

3.4.3. Нести максимальну відповідальність перед клієнтом, виступати з ініціативою щодо бажаних змін політики, методології  й практики через відповідні установи та організації. Якщо необхідні цілі не досягнуто після того, як усі засоби було вичерпано, ініціювати звернення до вищих органів влади або громадкості, зацікавленої у розв'язанні проблем.

3.4.4. Забезпечити професійну звітність перед клієнтом та громадою стосовно ефективності й продуктивності роботи шляхом періодичних оглядів послуг, що надаються.

3.4.5. Використовувати всі можливі етичні засоби для припинення неетичної діяльності, якщо політика, методи й практика прямо суперечать етичним принципам соціальної роботи.

3.5. Стандарти поведінки соціального педагога стосовно колег

3.5.1. Визнавати освіченість, професійну підготовку й ефективність роботи і фахівців інших галузей, розширити співробітництво з ними, яке може сприяти ефективності послуг.

3.5.2. Визнавати різні точки зору й практичний досвід колег із соціальної роботи та інших фахівців, висловлюючи критичні зауваження в коректній формі.

3.5.3. Використовувати й створювати можливості для обміну знаннями, досвідом та думками з колегами, фахівцями інших галузей, а також волонтерами з метою взаємного вдосконалення.

3.5.4. Звертати увагу відповідних організацій на будь-які порушення професійної етики і стандартів у межах і поза межами професійних обов'язків і забезпечувати належне залучення до цієї діяльності відповідних клієнтів.

3.5.5. Захищати колег, якщо з ними чинять несправедливо.

3.6. Стандарти професії соціального працівника

3.6.1. Зберігати цінності, етичні принципи, знання й професійні методи соціальної роботи, сприяти їх уточненню й удосконаленню.

3.6.2. Дотримуватися професійних стандартів у роботі й удосконалювати їх .

3.6.3. Захищати професію від несправедливої критики й працювати над утвердженням ідеї про необхідність професійної практики.

3.6.4 Піддавати конструктивній критиці професію соціального працівника, її теорії, практику.

3.6.5. Стимулювати розробку нових підходів і методик необхідних для розв'язання як нових, так і вже існуючих проблем.