СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ

Термін "стрес" перекладається як "потрясіння, труднощі, стрес". Це реакція на екстремальні впливи, стан поведінкового та духовного розладу, пов'язаний із нездатністю людини цілеспрямовано та розумно діяти в реальній життєвій ситуації. Події, що викликають стрес, називаються стресорами, вони бувають як фізичні (наприклад, небезпека), так і психологічні (прийняття відповідального рішення). Вплив стресу часто має негативний характер, дезорганізує людину, викликає в неї розгубленість, неочікуваність вчинків.  Ось, як можна заспокоїтися під час стресу та вийти з складних ситуацій без ускладнень для себе: Спрос туйте напруження, яке відчуваєте, перенесіть на заняття цікавими, новими справами або спортивними заняттями. Переключення або перенесення уваги, коли навіть цього не хочеться робити, корисне. Цей же прийом добре спрацьовує, коли замість переживання власних ситуацій, які здаються нездоланними зараз, прийняття проблемами  інших людей. Використайте метод "пер

 Підтримка дитини в період підготовки та проходження ДПА та ЗНО Націлюйте  дитину на позитивний результат, не ставте завищених вимог. Створіть для дитини сприятливі, комфортні умови, підготовки до складання іспитів. Підбадьоруйте  дитину, хваліть її за те, що вона робить. Відзначте досягнення дитини. Хваліть свою дитину, особливо за самостійне виправлення помилок. Реально оцінюйте можливості своєї дитини і підтримуйте віру в успішне навчання. Частіше говоріть дитині, що ви вірите в неї, у її сили, можливості; що в неї все вийде. Не ставте завищених вимог, не делегуйте дітям свої нереалізовані сподівання ("Мені свого часу не вдалось, отже ти повинен...") Не вимагайте від дитини   більше, ніж від самого себе. Спонукайте  дитину до виконання шкільних завдань і додаткових задач. Контролюйте дитину . Але контроль повинен бути не авторитарним, а, швидше, авторитетним (як прояв батьківської уваги). Підтримуйте інтерес дитини до пізнання - обговорюйте разом із нею прочитані книги, п

  «Читання з передбаченням» за казкою Ірен Роздобудько «Дикі образи дикобраза»  Мета : розвивати навички критичного мислення через прогнозування, порівняння, аналіз, оцінку подій; вчити виділяти головне в тексті, висловлювати судження; ознайомити з поняттям «образа», розвивати емпатію, співчуття, повагу до думок інших.  Загальна тривалість : 35 хв.  Необхідні матеріали : текст казки поділений на 5 частин та роздрукований на окремих аркушах.  План заняття   Привітання   Опрацювання 1-ої частини  Опрацювання 2-ої частини  Руханка  Опрацювання 3-ої частини  Опрацювання 4-ої частини  Руханка  Опрацювання 5-ої частини  Завершення заняття. Підведення підсумків  Хід проведення:  1. Привітання  Мета:  привітати учнів та учениць, ознайомити з метою заняття.  Час : 1 хв.   До уваги ведучого/ведучої!   Текст казки потрібно поділити на 5 частин та роздрукувати на окремих аркушах. З назвою тексту учні та учениці знайомляться тільки після прочитання останньої частини та запитань до неї.  2. Опрацюва

Вистромивши голову з гнізда, орленя побачило силу-силенну птахів, що літали внизу серед скель. – Мамо, що це за птахи? – спитав він. – Наші друзі, – відповіла орлиця синові. – Орел живе самотньо – така його доля, – але й він подеколи потребує товариства. Який же він тоді цар птахів? Усі, кого ти бачиш внизу, – наші вірні друзі. Вдовольнившись поясненням матері, орленя далі стежило за польотом птахів, віднині вважаючи їх вірними друзями. Раптом воно закричало: – Ой-ой, вони украли в нас поживу! – Заспокойся, синку! Нічого вони в нас не крали. Я сама пригостила їх. Запам’ятай раз і назавжди, що я скажу тобі тепер! Хай який буде голодний орел, він завжди мусить ділитися частиною здобичі з птахами, що живуть поблизу. На такій висоті вони не можуть прогодувати себе, і їм треба допомагати. Кожен, хто бажає знайти собі вірних друзів, мусить бути добрим і терплячим, виявляючи повагу до чужих потреб. Шани й поваги досягають не силою, а великодушністю і готовністю поділитися з нужденними останні

 Як покращити самопочуття та підвищити впевненість?  Пам’ятай, це не твоя провина. Ти не повинен/повинна соромитися того, що відбувається. Ніхто не заслуговує цькувань, і ніщо не виправдовує булінгову поведінку.  За даними міжнародних організацій, в Україні з булінгом стикаються 67% дітей. Багато відомих та успішних людей страждали від цього у дитинстві. Якщо ти знаєш дорослих, які пережили булінг, обов’язково поговори з ними.  Приєднуйся до груп, які пропонують цікаві активності та дозволяють проявляти себе. Це може бути туристичний гурток, редакція газети, шкільний парламент, ансамбль тощо. Зміна діяльності та коло однодумців покращать самопочуття та підвищать самооцінку.  Займайся творчістю – танцюй, співай, малюй, фотографуй, майструй – роби все, що приносить тобі задоволення та робить щасливішим/щасливішою.   Займайся фізичними вправами. Це підвищує тонус та рівень енергії. Отже, ти неодмінно почуватимешся краще як фізично, так і морально. - Знаходь час на відпочинок та достатн

Здається, це відбувається зі мною. Що мені робити?   Поговори з дорослим, якому ти довіряєш. Це можуть бути батьки, вчитель або спортивний тренер, шкільний психолог, медіатор, старший брат/старша сестра, інші родичі. Ти не повинен/повинна протистояти наодинці.  Якщо тобі важко говорити, напиши про те, що відбувається, та надішли дорослому, якому довіряєш електронною поштою або месенджером.  Можна попросити батьків поговорити з батьками кривдника або кривдниці. Це часто допомагає вирішити проблему.  Дій сміливо, тримай голову високо, дивись кривднику або кривдниці у вічі, навіть якщо почуваєшся невпевнено. Мова твого тіла має нести інший меседж.  Ігноруй глузування та йди від кривдників. Змусь їх думати, що тобі цілком байдуже. Часто глузування закінчуються, коли агресори не отримують уваги або реакції.  Керуй своїми емоціями. Відчувати гнів та засмучуватись – нормально, але це надає більшої сили кривдникові або кривдниці. Багатьом допомагає рахувати до десяти, глибоко дихати або випису

Якщо підліток висловлює бажання померти, до ситуації треба ставитися уважно, сприймаючи загрозу всерйоз.  Насамперед необхідно обміркувати ситуацію або обставини, в яких виникає бажання дитини позбавити себе життя. Підліток може виказувати бажання померти, коли щось складається всупереч його бажанням (якщо батьки не купують йому того, що він просить, або не відпускають на дискотеку чи концерт). Те саме бажання дитина може виявити, коли батьки її карають або коли підліток намагається викликати у батьків почуття провини, створюючи відповідну реакцію, і скористатися цим у своїх цілях. Батькам необхідно проаналізувати, коли саме підліток повторить подібне висловлювання: чи говорить він про бажання померти в несподіваній ситуації, коли дивиться телевізор, розповідає про школу та своїх друзів; як часто висловлює бажання померти і за яких обставин.  За таких обставин необхідно терміново звертатись до спеціалістів – психолога чи психотерапевта.   Іноді думки про самогубство, по суті, являють с